Всього лиш у кілометрі від нашого комплексу знаходиться місце, що не має аналогів.
Це місце, де багато чого виглядає звично, але працює зовсім інакше. Це — Зона відчуження.

Тиха ніч на 26 квітня 1986 року назавжди змінила історію людства. Аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стала поворотною точкою у житті мільйонів людей — десятків тисяч, що були вимушені назавжди полишити свої домівки, та сотень тисяч, що були покликані сюди, до Зони, для ліквідації наслідків аварії. Цей новий світ став вироком радянській системі, яка по своїй традиції миттєво поклала всю відповідальність лише на експлуатаційний персонал атомної станції. Системі, яка насправді сама й створила передумови для аварії — дававши приорітет ідеології на культурою безпеки, форсувавши пришвидшене будівництво і змагання там, де їх не має бути, ігнорувавши проблеми та звіти експертів.

Більш ніж три постчорнобильскі десятиріччя стали періодом аналізу, набуття досвіду та вироблення висновків: такі високі технології, як атомна енергетика, не вибачають недбалості на будь-якому рівні.

Але там, за колючим дротом Зони, життя не зупинилося — воно просто стало цілком іншим.

Ця територія не застигла в часі, хоча саме тут можна побачити релікти СРСР. Почавшись як місце героїзму та безпрецедентних випробувань, з часом Зона відчуження стала велетенською лабораторію під відкритим небом, місцем небаченого відновлення природи, а головне — місцем, де можна переосмислити себе і зрозуміти дещо важливе.

Зона відчуження — це територія, на якій люди — гості. Умовними острівцями цивілізації є місто Чорнобиль, що ще у 1986 році було перетворено на вахтове поселення персоналу, та ЧАЕС, що продовжує працювати як спецпідприємство. Все інше — це достатньо дикі території, не пристосовані для тривалого перебування людей, головним чином через те, що вони перетворилися на ліс.

Відвідання Зони можливе з мінімальними ризиками за умови обов'язкового супроводу та суворого дотримання правил та настанов. Особа, що вас супроводжує, є не тільки вашим гідом, а й спеціалістом, завданням якого є забезпечити вашу радіаційну та технічну безпеку (тут варто ще раз повторити — багато чого тут виглядає звично, але працює зовсім інакше). Для відвідувачів розроблені спеціальні маршрути, дотримання яких гарантує, що дози опромінення не перевищуватимуть тих, що дозволені для населення.